Тебе вже нема, тільки ми все не віримо,
Ти в нашій душі назавжди.
Біль втрати ніколи, мабуть, не залічимо.
У спогадах – ти! У думках наших – ти!

 

Завжди ти в пам'яті залишишся у нас,
І по життю ти будеш вічно з нами,
Улюблений наш батько, чоловік,
Дідусь рідненький. Ти для нас був самий!..

 

Ти завжди в пам'яті нашій.

 

Смерть є всьому заспокоєння.

 

Любимо, пам'ятаємо, сумуємо.


Вічна пам'ять про тебе в серцях рідних.


Слова й сльози неспроможні передати
всю глибину нашого горя.


Блаженні плачучі:
тому що вони утішаться.


Отче, у руки твої
передаю дух мій.


Словами не висловити,
слізьми не виплакати
Наше горе.

 

Щем втрати люблячого чоловіка,
Турботливого татка й дідуся
Назавжди в наших люблячих серцях… 

Хто був нам найдорожчим за життя,
Завжди про тебе пам'ять дорога.

Любила тебе і пишалась тобою,
Завжди ти у пам’яті будеш зі мною. 

Ти життя любив, ти поспішав,
Ти багато хотів встигнути,
Але не дано тобі долею було
Себе жаліти .... 

Для всіх Сонце світить,
Усіх зігріває…
Лежу я в могилі –
Мене вже немає… 

Дай Бог, щоб у світі новім
Ти не був одинокий,
Дай Бог, щоб той світ лиш
Приніс тобі спокій. 

Ти пішла назавжди, але ми тебе пам'ятаємо і любимо. 

Біль втрати важка,
Скільки сліз, скільки слів!
Пішов ти до батька,
Пішов до братів…

Прожив життя своє ти і пішов навіки,
Лишивши добрі спогади й ім’я.
Так спи спокійно, безтурботно, рідний!
Завжди з тобою вся твоя сім'я ... 

В один день, в одну мить
Все життя обірвалося,
Лише горе й печаль
В моїм серці зосталися… 

Спи, лежи, наш дідусь.
Ти заснув навіки.
Спати, спати тобі
Довгі, довгі роки. 

Я підкорилася волі Бога,
Хай буде так.
Амінь 

У наших серцях
Вічна скорбота
І любов до тебе. 

Ти пішов з життя, але в серці - зостався. 

Твій світлий, чистий образ завжди з нами.

До твоєї могили ніколи
Наша стежка не заросте.
Рідний образ твій милий
Нас до тебе завжди приведе. 

Тому, хто дорогим був при житті,
Від тих, хто любить, пам’ятає і сумує… 

Немає горя більшого, як гіркота від втрати. 

Ви, листочки, не шуміть,
Нашу маму не будіть. 

Ти нас залишила, рідненька.
Настав розлуки страшний час.
Але жива ти, як раніше –
Ти в нашім серці серед нас. 

Хоч обірвалося життя , а ти живеш!
У наших помислах живеш і будеш жити.
Ти вміла справді мріяти й любити…
Ми пам'ятаємо, ріднесенька, тебе! 


Любов до тебе, рідний сину,
Помре, дитинко, разом з нами.
І весь той біль, скорботу нашу
Не висловиш ніякими словами. 

Зла смерть підкралася до мене,
Я назавжди пішов від вас.
Ох, як хотілося б пожити…
Та вже не час, та вже не час...

Якби ж було можна тебе воскресити
Гіркими сльозами, що капають в квіти.
Не хочеться вірити, сину рідненький,
Що ти вже не зможеш життю порадіти. 

Спи, донечко ріднесенька, спокійно
Ти свій короткий шлях пройшла
Чесно і радісно… 

В серцях людей залишив слід,
І вічну пам'ять про себе. 

Світла пам'ять про тебе
Назавжди залишиться в наших серцях. 

З насолодою, рідний, ти жив і любив,
Багато добра ти звершити хотів!
Злий рок тобі, сину, життя вкоротив,
Не давши здійснитися мріям твоїм… 

Горе страшне, біль і сум!
Пішла ти з життя напочатку дороги.
Шкода, що його не можливо вернуть,
Як жаль, що жила ти недовго…

Біль і сум за тобою
Сльозами не змити.
Ми тебе, як живого,
Будем вічно любити.

Я тебе виростила, але не зберегла.
А тепер могила збереже тебе. 

Тепло душі твоєї залишилось разом з нами 

Коли йде близька людина,
В душі залишається порожнеча,
Яку нічим не залікувати. 

Все було в ньому -
Душа, талант і краса.

Світлий образ твій у пам'яті нашій 

З життя ти пішла так рано,
І в наших серцях залишилась рана, 

Як багато нашого пішло з тобою,
Як багато твого залишилося з нами. 

Пам'ять про тебе назавжди залишиться
в наших серцях.

 Ви мене не кличте,
До вас не прийду.
Ви до мене не поспішайте,
Я вас почекаю. 

Прости, що зоряним під небом
Нам букет на могилку нести
І дихати, рідний, повітрям,
Яким не надихався ти. 

Однією зіркою стало менше на землі,
Однією зіркою стало більше на небі. 

І серцю боляче, і горю немає кінця 

Вічно буде з тобою сльоза матері,
Смуток батька, самотність брата,
Скорбота бабусі й дідуся.

Всю нашу скорботу не зміряти,
Сльозами не допомогти.
Тебе нема з нами, та вічно
В серцях наших житимеш ти. 

Вічна пам'ять про тебе в серцях рідних 

Любимо тебе, пишаємося тобою,
І в пам'яті нашій завжди ти живий.


Ти завжди в наших серцях.


Ти пішов з життя, а із серця - ні.


Світлий, чистий образ твій завжди з нами.


Тому, хто дорогий був при житті,
Від тих, хто любить і тужить.


Немає більше горя, ніж гіркота від втрати.


Тебе живою уявити легко так,
Що в смерть твою повірить неможливо.


Ви, листочки, не шуміть, нашу маму не будіть.


Пішовши з життя, все ще живеш
Ти, в наших помислах і мріях.


Не виразити словами всієї скорботи й суму,
У серцях і пам'яті завжди ти з нами.


Спи, донечко, улюблена, спокійно,
Ти свій короткий шлях пройшла чесно й радісно.


Спасибі за разом прожиті роки...


Спи спокійно, дорогий сину.


В серцях людей залишив слід,
Пам'ять про тебе вічно жива.


Світла пам'ять про тебе
Назавжди залишиться в наших серцях.


Не виміряти біль наш, і в сльозах не пролити,
Ми тебе, як живого - будемо вічно любити.


«Я дівчиною, нареченою вмерла...»


«Нарешті щасливий»


Людині, котра побачила ангела.


«Поспішайте робити добро!»


Тепло душі твоєї залишилось разом з нами.


Коли йде близька людина,
В душі залишається порожнеча,
Яку нічим не залікувати.


Все було в ньому - душа, талант, краса,
Іскрилось все для нас, як світла мрія.


Світлий образ твій у пам'яті нашій.


Ти рано пішов від нас, наш улюблений,
Забрав наше щастя й радість.


Тихіше, берези, Листям не шуміть,
Сина ............... Ви мені не будіть!


Ангеле мій рідний, вибач – винна,
Що не була в годину смерті поруч із тобою.


Як багато нашого пішло з тобою,
Як багато твого залишилося з нами.


Пам'ять про тебе назавжди залишиться в наших серцях.


Однією зіркою стало менше на землі,
Однією зіркою стало більше на небі.


І серцю боляче, і горю немає кінця.


Чому так рано нас залишив,
Так рано в вічність відійшов?


Пробач!
Ще побачимось знову з тобою.


Лежав би ти - читав би я.


Яким же жартом є наше земне життя!
Так думав я. Тепер же - я це знаю.


Вічно буде за тебе сльоза матері,
Смуток батька, самотність брата,
Скорбота бабусі й дідуся.


Великої скорботи не виміряти,
Слізьми горю не зарадити.


Вічна пам'ять про тебе в серцях рідних.


Любимо тебе, пишаємся тобою,
І в пам'яті нашій завжди ти живий.


Як на трояндах краплі роси,
На щоках моїх краплі сльози.
Спи спокійно, милий син,
Всі тебе ми любимо,
Пам'ятаємо і тужимо.


Спорожніла без тебе земля.


Був праведний і непорочний і ходив перед Богом!


І віддячить Господь за справу твою,
І буде тобі повна нагорода від Господа Бога,
До якого ти прийшов, щоб заспокоїтись під Його крилами!


Що це за пам'ятник, котрий я зараз бачу?
Це могила людини Божої!


Помер він у добрій старості,
Насичений життям,
Багатством і славою...


У вічній пам'яті праведний буде;
Не боїться він звістки лихої!


Повернути не можна,
Забути неможливо.


Ось і ВСЕ.


Слова і сльози неспроможні передати
Всю глибину нашого горя.


Ти завжди в пам'яті нашій.


Кохана людина не вмирає,
Вона з нами просто жити перестає.


Як рано ти пішов, рідний,
Залишивши нам сум і біль.


Ти пам'ять щастя,
Яке зникло геть.


Земний шлях короткий,
Пам'ять вічна.


Тому, хто дорогим був при житті,
Від тих, хто любить і тужить.
Немає таких слів, щоб виразити
Весь біль і скорботу душі нашої.


Тепло душі твоєї
залишилось разом з нами.
І серцю боляче,
I горю немає кінця.


Любимо тебе,
і в пам'яті нашій завжди ти жива.
У серцях людей, залишивши слід,
Пам'ять про тебе вічно жива.


Що можна виразити словами,
Якщо серце оніміло? Ти, Господи вчинив,
Що завгодно тобі.


Люблячі тебе


В руки твої, Господи,
Віддаю дух мій.


Дорогій, милій мамі. І буде воля твоя.